Міський голова Івано-Франківська втрапи Івано-Франківськ

На Прикарпатті 84-річна жінка підозрюється у вбивстві власного сина

Мешканку Тисменицького району села Єзупіль, правоохоронці підозрюють у вбивстві її сина. Працівники поліції знайшли його спалене тіло.

За статтею 115 КК України (умисне вбивство) щодо жінки похилого віку відкрито кримінальне провадження. Про таке проінформувала речниця обласної поліції Христина Максимчак. Зараз спеціалісти встановлюють усі деталі ситуації, аби визначити точну причину смерті.

Деякі місцеві жителі розповідають, що покійний полюбляв спиртні напої, родини не мав, жив з матір’ю, з якою були конфлікти через його алкозалежність. Однак, кажуть сусіди, останніх декілька тижнів у селі його не помічали. Думали, може нікуди не виходить у зв’язку з карантином.

Односельчанка померлого розповідає, що у Великодню п’ятницю приїхав дільничний, і вона запитала, що той наробив. Правоохоронець відповів, що чоловік зник. Інші мешканці села спостерігали, як його матір палила одяг. «Хочу сказати, що він був дуже добрим, людиною з вищою юридичною освітою. А його матір – конфліктна жінка.» Також сусіди підозрюють, що у 84-річної жінки є проблеми із психічним здоров’ям.

ЖИТЕЛЯМ ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА ПРОПОНУЮТЬ ОСВЯТИТИ КОШИК ВДОМА

Під час чергової наради у міській раді Івано-Франківська оприлюднили рекомендації святкування Великодня під час карантину. Франківцям запропонували таку альтернативу: онлайн-трансляції Богослужінь, освячення великодніх кошиків вдома та відтермінування періоду сповідей.

Як зазначає начальник відділу внутрішньої політики Івано-Франківської міської ради Ігоря Кінаша, у своїх зверненнях Блаженніший Святослав та митрополит Епіфаній, людей закликають “суворо дотримуватися норм карантину, залишатися вдома та перебувати в особистій і родинній молитві”.

Також вродовж онлайн-трансляцій літургії вдома можна самостійно молитись, під час них будуть також посвячувати великодні кошики: «Варто під час трансляції бути в молитві та самим потім вдома посвятити собі святою водичкою кошик” – роз’яснив на нараді Ігор Кінаш.

Щодо реалізації вже освячених пасок, то Церква такого не вітає. Продавати освячені речі – це симонія.

Через каранти час великодньої сповіді продовжили на один місяць. А молитви за померлих на кладовищах перенесуть на Зелені свята. Щодо Плащаниці, то її винесуть і поставлять у церквах, але доступу до її цілування не буде.

Ігор Кінаш закликає мешканців міста слухати літургію вдома та не йти до храму, а тим, хто прийде, рекомендує дотримуватися безпечної відстані між іншими вірянами.

ЗАСНІЖИЛО У КВІТНІ: ЗИМА НЕ ХОЧЕ ЙТИ З ПРИКАРПАТТЯ

Дещо раніше українські синоптики прогнозували, що з 14 квітня у високогір’ї Карпат та на Прикарпатті очікуються заморозки, сніг та сильний вітер. З цієї причини було оголошене штормове попередження. Про таке повідомляє управління ДСНС України в Івано-Франківській області

Так, вранці вівторка (14 квітня) територію Карпат та частину Прикарпаття засипало снігом. Зокрема, покрило білою ковдрою гору Піп Іван. Різку зміну погоди в горах фіксують камери порталу snig.info. Спостерігати за снігопадами можна у режимі онлайн.

А вночі та вранці 15 квітня по Івано-Франківській області та у місті очікуються сильні заморозки. Оголосили другий рівень небезпечності – помаранчевий. Також у цю середу по усій області очікується посилення західного вітру 15-20 м/с. Прогнозують 1 рівень небезпечності – жовтий.

Схоже, зима не хоче покидати українські Карпати та територію Прикарпаття.

Зі святом Пасхи 2020!

З чистесеньким четвергом!

Юнак з Коломиї вступив одночасно до семи американських університетів

Його звати Олексій Антонюк і він матиме можливість здобувати освіту безкоштовно, до того ж і отримувати стипендії.

Хлопець переконаний, що вступити до закордонного ВНЗ може будь-хто. Варто лише хотіти цього та заповнити аплікаційну форму на Ukraine Global Scholars до 15 квітня.

Олексій розповідає, що подавався на вступ відразу до 14 університеті. Половина з них повідомила, що запрошує юнака на навчання.

Навчатись в Америці хотів відразу й навіть якщо через епідемію коронавірусу не вдасться полетіти за кордон - все одно навчатиметься, адже зараз ця можливість передбачена (дистанційно). Або відкладе поїздку на пізніше.

Закордонний досвід та знання хлопець планує обов’язково перенести в Україну.

Американські заклади, до яких вступив коломиянин, знаходяться не лише у США, а й в інших країнах світу (Китай, Катар, Сингапур). Однак, Олексій ще не вирішив, який саме ВУЗ обере для навчання. Хлопець мріє стати дипломатом і працювати у сфері міжнародної безпеки або міжнародної економіки, працювати на український уряд та представляти державу на міжнародній арені.

В Киев с РФ хотят передать гуманитарную помощь для Киево-Печерской Лавры

Представитель прав человека РФ обратилась к уполномоченной по правам человека в Украине с просьбой, чтобы была дана возможность обеспечения гуманитарной помощи из России в Украину. А конкретно на территорию Киево-Печерской Лавры, где не так давно появилась вспышка заболеваемости от коронавируса.

С территории РФ поступила информация что верующие прихожане узнали о тяжелом состоянии и положении жителей Лавры, и они изъявили желание оказать помощь и возможную поддержку мирянам из Украины.

Ныне известно, что с российской стороны собраны практически 2-тонная посылка.

Но, чтобы всё это доставить необходимо специальное разращение от Министерства социальной политики Украины куда и было направленно обращение. На сегодня известно, что Украина своего ответа ещё так и не дала.

В Киевском зоопарке ожидается пополнение среди животного мира

В столичном зоопарке ожидают пополнение среди птичек и пони.

Карантин карантином, но жизненные процессы природы никто не отменял. В этом году, как и в любой другой год столичный зоопарк не обошелся без пополнения. Сотрудники зоопарка сообщили, что сейчас они ожидают пополнение среди нескольких видов птиц, а также ждут потомства от шотландского пони. Ещё до карантина в зоопарке родились козлики, овечки, олень и хамелеоны. Месяцами ранее в зоопарке родились коропы которые готовятся к запланированному выпуску в озеро.

В Киеве открыли пляжный сезон

Не смотря на карантинные меры и буйствующий каронавирус некоторые жители столицы уже открыли пляжный сезон. В сеть попали снимки как на Оболони, уже на берегу воды отдыхают женщина с детьми. Вероятно, в ее понимании вирус не распространяется на массовые места отдыха, хотя стоит напомнить, что сейчас посещение парков, скверов, пляжей и кладбищ является запрещено.

Мнение интернет-пользователей относительно этого события разделились на два лагеря – одни считают, что это правильно ведь сидеть всё время дома тем более в такую погоду это просто недопустимо, а другие, наоборот, считают такую выходку неразумной ведь необходимо и самим следить за здоровьем и показывать детям достойный пример.

Dagligvarekjempe kaster seg på netthandel – tar opp kampen med Meny og Kolonial - Trønder-Avisa

Koronakrisen har ført til en endring i måten vi handler på, og nå skal også Coop tilby hjemkjøring – over hele landet.

OSLO (Nettavisen Økonomi): Nå skal det bli mulig å bestille matvarer på nett fra flere tilbydere, og i tiden framover kan du få levert mat på døra også fra Coop sine butikker. Kjeden har tidligere ikke sett lønnsomheten i netthandel av dagligvarer, men grunnet koronakrisen har de kastet seg rundt. Alle kan bestille matvarer og få de hjemkjørt, men utgangspunktet for etableringen er å hjelpe de som er i karantene, eller de som er i en risikogruppe og ikke ønsker å bevege seg utendørs mer enn nødvendig, sier Bjørn Takle Friis, kommunikasjonsdirektør i Coop Norge, til Nettavisen. Vi har jobbet knallhardt for å raskest mulig kunne lansere en enkel bestillingsløsning for våre kunder. Den vil i tiden fremover være under kontinuerlig utvikling når det gjelder brukervennlighet, vareutvalg og betalings- og leveringsløsninger, sier Coops konsernsjef Geir Inge Stokke i en pressemelding. Hele landet Det som er unikt med Coops tjeneste, sammenlignet med Meny og Kolonial.no, er at du kan få hjemlevert varene uavhengig av hvor i landet du bor. Hjemlevering av dagligvarer fra Coop har blitt testet i Oslo-området, og nylig ble det også tilgjengelig i Stavanger og deler av Vestlandet. Fredag blir det tilgjengelig i andre deler av landet, og dette er en tjeneste vi etter hvert kommer til å ha i omtrent 90 prosent av Norge. Det vil nok være noen få små plasser hvor det ikke lar seg gjøre å tilby dette, sier Takle Friis. Coop vil for øvrig åpne opp for tjenesten til stadig flere postnummer i tiden framover, så det er ikke alle som vil ha tilgang allerede fredag. NYHET: Coops butikker begynner nå med hjemlevering av varer. Kommunikasjonsdirektør Bjørn Takle Friis presenterte nyheten på Coop Mega Harbitz torg på Skøyen i Oslo fredag morgen.  Foto: Nina Lorvik (Mediehuset Nettavisen) En del av dugnaden Han påpeker at tilbudet kommer fordi de er en del av norsk matvareberedskap, og de skal bidra i den nasjonale dugnaden. Det er ikke noe lønnsomhet i å starte med hjemlevering. Det er utrolig krevende. Men vi ser et voldsomt behov, og vi går inn i en fase nå hvor det kan bli flere folk som må i karantene og ikke kan gå på butikken, sier han. Per i dag er det kun Meny og Kolonial som tilbyr netthandel og hjemkjøring av matvarer, og de har opplevd svært stor pågang etter koronaviruset for alvor slo ut i Norge. Etter å ha sett den store pågangen, heiv Coop seg rundt og laget eget tilbud med hjemlevering. I utgangspunktet er det for å avhjelpe situasjonen vi er i, så vil tiden vise om dette er en løsning vi vil fortsette med etter koronakrisen eller ikke, fortsetter han. Prisene vil være de samme som i butikken, og målet til Coop er å kunne levere matvarene dagen etter. Solfrid Martinsen (75) og Oddrun Sæther (76) er ikke spesielt bekymret for koronaviruset. Onsdag koste de seg på kafé på Amfi i Steinkjer. Kostnadskrevende Leveringen av varer skal skje i samarbeid med Posten, og tjenesten kommer etter stor etterspørsel fra kunder, medeiere og ansatte rundt om i landet. Konsernsjef Geir Inge Stokke i Coop forteller til Nettavisen at det var naturlig å velge Posten som distributør. Coop er i hele Norge og Posten er i hele Norge. Det er mange som sitter i karantene rundt om i landet, og da var den beste løsningen å velge Posten for å få dette tilbudet raskt ut, sier han. Det vil imidlertid koste Coop Norge en del å tilby hjemlevering, men hvor mye de får i utgifter, er Takle Friis foreløpig usikker på. Det vil gjenstå å se når vi ser hvor mange som benytter seg av dette, sier han. Det er kostnadskrevende i forhold til både pakking og utkjøring, det ser vi på resultatene til de som driver med dette allerede. Så dette er ren dugnad, påpeker han. Vinmonopolet vil nå være åpent fra klokken 10 til 16 på lørdager etter at regjeringen fredag endret alkoholloven og rammene for Vinmonopolets åpningstider. Konsernsjefen i Coop forteller imidlertid at de har et tall på hvor mye de tror dette vil koste dem, men det ønsker han ikke å gå ut med. Det er noe vi skal klare å leve med. Men dette er ikke noe vi tjener penger på, men det er en del av vår nasjonale dugnad, sier han til Nettavisen. Hvor lenge de kommer til å tilby hjemlevering over hele landet, i første omgang, må de vurdere etter hvert. Det kommer helt an på hvor lenge unntakstilstanden varer, og behovet vi ser i markedet, forklarer Takle Friis. Nye oppgaver for budene Posten-sjef Tone Wille mener det er bra at dagligvarebransjen tilpasser seg utviklingen i samfunnet når folks handlevarer endrer seg. Vi vil tilby kontaktfri levering, og vi ser fram til samarbeidet, sier hun til den oppmøtte pressen under lanseringen fredag. Hun forteller til Nettavisen at hun synes det er veldig spennende at de nå har fått til dette samarbeidet. Vi er stadig opptatt av å utvikle nye tjenester og finne nye oppgaver til sjåførene våre. Vi har et sterkt fallende brevvolum, og jeg opplever at de nye oppgavene til postbudene blir godt mottatt, sier hun til Nettavisen. Innovativt Næringsminister Iselin Nybø skryter av dagligvarekjedens innsats de siste ukene. Nå går de ett skritt lenger og sørger for at de som ikke kan gå i butikken, får matvarer hjem. Det er bra fordi det gir et tilrettelagt tilbud og det er innovativt, sier hun. Hun mener det er et veldig viktig tilbud for dem som ikke kan eller vil gå på butikken i disse dager, selv om det for de fleste av oss ikke er noe problem så lenge vi tar hensyn. Hvordan tror du det vil påvirke dagligvarehandelen framover? - Vi har jo sett at aktører som tilbød dette før krisen har fått en boost, men jeg tror dette er med på å forandre måten vi tenker og handler på. Når folk først har fått øynene opp for denne måten å få dagligvarer hjem, tror jeg det vil være et attraktivt tilbud også etterpå, sier hun. Det private forbruket vårt har falt med om lag 20 prosent etter at koronaviruset kom til Norge. Privatøkonom Eldar Rønning i Sparebank1 SMN tror pengebruken kan bli liggende under normalen ut året.

Bezdarbnieka palīdzības pabalstā izmaksās 180 eiro - Latvijā - Neatkarīgā Rīta Avīze

Saeima šodien galīgajā lasījumā pieņēma likuma grozījumus, bezdarbnieka palīdzības pabalstu nosakot 180 eiro apmērā līdz šim paredzēto 130 eiro vietā.

Saeima odien galgaj lasjum piema likuma grozjumus, bezdarbnieka paldzbas pabalstu nosakot 180 eiro apmr ldz im paredzto 130 eiro viet. Skotnji Labkljbas ministrijas (LM) un valdbas virztaj piedvjum bija paredzts pabalstu noteikt ldz 130 eiro apmr. Tpat bija plnots pabalstu pieldzint pdjos divos mneos saemtajam bezdarbnieka pabalsta apmram, bet nosakot to ne lielku par 130 eiro. Tomr Labkljbas ministrij aentrai LETA apliecinja, ka bezdarbnieka paldzbas pabalsta summa visiem bs vienda - 180 eiro. Pabalstu izmakss gadjum, ja persona pc bezdarbnieka pabalsta izmaksas perioda beigm nebs atradusi darbu un neveiks saimniecisko darbbu, bet ne ilgk k etrus mneus. LM informja, ka vienlaikus likuma grozjumos noteikts, ka personm, kas darbu uzteikuas paas, bezdarbnieka pabalstu pieirs no dienas, kad Nodarbintbas valsts aentr saemts iesniegums par bezdarbnieka pabalsta pieiranu. Ldz im personm, kas darbu uzteikuas paas, pabalstu piera ne agrk k divus mneus pc bezdarbnieka statusa ieganas dienas. Plnots, ka da krtba bs spk ldz 2020.gada 31.decembrim personm, kurm bezdarbnieka statuss pieirts skot no 2020.gada 12.marta. Iepriek opozcijas prstvji bija nordjui, ka nepiecieams palielint maksimlo summu ldz 180 eiro. Prieklikumus par to iesniedza opozcijas deputts Andrejs Klementjevs (S) un vairki citi opozcijas deputti, k ar labkljbas ministre Ramona Petravia (KPV LV). Klementjevs Saeimas debats skaidroja, ka komisijas kopgais darbs ir bijis labs, vienojoties par kopgu komisijas prieklikumu, taj iekaujot ar opozcijas deputtu prieklikumus. "T vajag reli strdt komisijai - ja redz relu bri, tad tas tiek labots, mudinot msu mko absurda ministriju ar pastrdt. odien ierdi bija ar oti augsta ranga, piedaljs sd un atbalstja deputtu vlanos grozt likumprojektu. Bet labkljbas ministre Ramona Petravia gan neatrada iespju iesaistties darb, turklt vakar via pieva kdu, prezentjot o likumprojektu un pieprasot daudz mazku pabalstu," teica politiis. Rosinot turpmku diskusiju par atgrieanos pie ldzinjs krtbas bezdarbnieku pabalsta saemanai, Klementjevs ar akcentja, ka, viaprt, ikkatrs bezdarbnieks, kur tagad sajuts iepriek pieemtos grozjumus bezdarbnieka pabalsta apmra un izmaksas ilgum, atcersies Petravias vrdu un doms, vai vajag vl par viu balsot. Deputts odien Socilo un darba lietu komisija komisijas sd pozitvi novrtja, ka komisijas prieksdtjs Andris Skride (AP) esot pancis, ka labkljbas ministre piedv attiecgs izmaias. Komisijas debats Skride ar nordja, ka aj jautjum opozcija un koalcija ir pankusi "zoldu vienoanos". K ziots, LM prstvis Egils Zari aentrai LETA iepriek nordja, ka bezdarbnieka paldzbas pabalstu izmakss gadjum, ja persona pc bezdarbnieka pabalsta izmaksas termia, kas ir astoi mnei, beigm nebs atradusi darbu un neveiks saimniecisko darbbu. Pabalstu izmakss par periodu no 2020.gada 12.marta ldz persona sk gt ienkumus k darba mjs vai panodarbintais, bet ne ilgk k etrus mneus. Tpat plnots, ka is atbalsta mehnisms pastvs ldz 2020.gada 31.decembrim. Vienlaikus, pabalsta samja pienkums bs turpint piedalties Nodarbintbas valsts aentras noteiktajs aktivitts, tostarp, turpint darba meklanu un pieemt piemrotu darba piedvjumu, k ar ievrot citus aentras nosacjumus. Plnots, ka bezdarbnieka paldzbas pabalstu nevars saemt vienlaicgi ar kdu no socils apdroinanas pabalstiem, valsts pensijm, apdroinanas atldzbu vai ikmnea atldzbu bezdarbniekam par algoto pagaidu sabiedrisko darbu veikanu. Jau vstts, ka rkrtj situcija valst Covid-19 izplatbas mazinanai pagarinta ldz 12.maijam. Valsts aj laik noteikusi dadus atbalsta paskumus.

Speciālists iesaka, kā rīkoties, ja dārza darbos gūta trauma - Neatkarīgā Rīta Avīze

LifeHacks.lv: Daba mostas, un līdz ar to arī Latvijas iedzīvotāju vēlme sakopt savu pagalmu vai dārzu. Īpaši aktuāli tas kļuvis šopavasar, kad daudzi no mums vairāk laika pavada mājās vai izvēlas pašizolēties vasarnīcās un lauku mājās. Dārza darbu veikšanas l…

Tipiskks drz gts traumas ir grieztas brces un skrambas, savainoti pirksti, sasitumi, sastiepumi, lzumi un acu traumas. Visbiek ts rodas, darbu uzskot bez atbilstoas iesildans, neuzmangi darbojoties ar dadiem drza priekmetiem vai prvrtjot savus spkus uzdevuma izpildei. Jatceras, ka drza darbu rezultt traumu var gt ne tikai darba veicjs, bet ar blakus esoie cilvki. Juzmana mazus brnus: tie nedrkst atrasties zles pvju, zu un citas drza tehnikas tuvum. pai bstama ir trimerana, kuras rezultt biei vien traumas rodas tiei apkrtjiem. 1. Nelielas skrambas vai brces Pirms brces apstrdes rpgi jnomazg un jdezinfic rokas; Ja skramba ir neliela, brci un du ap to apmazg ar tru, tekou deni un apstrd ar kdu antiseptisku ldzekli; Kad brce iztrta, uz ts var uzklt antibakterilu vai dziedjou ziedi, kas veicina dzanas procesu un skarto vietu aizsarg pret iekaisumiem. Bru apstrdei var izmantot ziedes, kas satur rstniecbas augu ekstraktus un jodu. Ja nepiecieams, pc dezinfekcijas brci nosedz ar sterilu prsju vai uzlm plksteri. Izvlto prsju vlams katru dienu atjaunot, brci atkrtoti apstrdjot ar dziedjou ziedi. Nelielas brces sadzst apmram vienas nedas laik. Ja brce nkam dien pc ts ieganas iekaist, ts apvid rodas spes, das apsrtums un pietkums, nepiecieams vrsties pie rsta pc paldzbas. pixabay 2. Acu traumas Acs ir vissaretkais cilvka mau orgns, kas jsarg ar aizsargbrillm, veicot pat niecgkos drzniecbas darbus - ts ir saldzinoi viegli traumt un gt nopietnas sekas, pat redzes zaudjumu. Visbiek acis traum taj iekuvuie sveermei: akmentii, metliskas daias, smiltis un mazas muias, kas nokst zem plakstiiem un acu kaktios. Nereti acs virsma tiek traumta, taj iebakstot ar zaru vai prns zles stiebru. K skaidro “Euroaptieka” farmaceite Zane Melberga, jizvrt - acs traumas gadjum pai spsim sniegt pirmo paldzbu vai jveras pie rsta. Mjas aptieci var lieti nodert acu pilieni, kas paldzt skalot un nomierint acs gotdu, bet, ja uzlabojumu nav, jvras pc profesionlas paldzbas. Btiski ir savainoto vietu neberzt, lai nesaskrptu acs virsmu, un necensties ar pirkstiem no acs izemt sveermeni, pai, ja trauma ir liela. Acs jaizklj ar tru prsju - marli vai kabatas lakatiu - un nekavjoties jvras pie medicnas specilista. Nogaidot vairkas dienas, sveermenis var sastrutot. pixabay 3. Sasitumi un sastiepumi Viens no biekajiem drza traumu veidiem ir sasitums, ko, aktvi darbojoties, var iegst kda mehniska spka ietekm: no neuzmanga sitiena ar darba tehniku, kritiena vai atsitiena. Sasituma viet parasti rodas zemdas hematoma jeb zilums, var pardties pietkums, k ar spes, pai pieskaroties sasistajai vietai. Lai izvairtos no sasitumiem, svargi ir nezaudt vrbu, k ar vienu darbu nedart ilgstoi, bet ik pa pusstundai atpsties vai pamaint nodarbes. Sastiepumus var novrst ar krtgu iesildanos pirms darba veikanas - neiesildot loctavas, nereti ts pakaujam prslodzei vai prk straujm kustbm, rezultt sastiepjot loctavu saites. Vieglkos gadjumos saites tiek tikai sastieptas, smagkos - prrautas. Piemram, stdot augus vai ravjot, btisks ir pareizs pietupiens. Labk dus darbus dart tupus, etrrpus vai balstoties uz ceiem, nevis noliecoties. Var izmantot ar ceu sargus, lai btu rtk ravt vai stdt. Tpat btiski ir neprvrtt savus spkus, strdjot ar smagumiem - celt tikai to, ko pacelt ir rti! Ceot smagumus, kjm vienmr jbt ieliektm - t lielko slodzi uzemsies kju muskui, ne mugura. Kritiski jizvrt savu veselbas stvokli un jsaprot, kas noticis. Nenozmgu sasitumu gadjum var turpint darbus, tau, ja sasitums ir stiprks, jprtrauc ieskto darbu. Nekavjoties jveic aukstuma aplikcijas traumtajai vietai. Vsums samazina asins piepldi traumtaj viet un neauj veidoties iekaisumam un tskai. Ja lieto ledu, to nedrkst likt uz neapsegtas das - ledu jietin dviel. Ja ledus nav pa rokai, dviel var iett citus sasaldtus produktus, izmantot atvsinous aerosolus, glus vai ziedes ar mentolu - efekts bs tds pats. Vlamais aukstuma aplikciju ilgums ir ar intervlu ik 20 mintes. Aukstuma aplikcijas var likt ldz pat 24 - 48 h pc traumas. Turot aukstuma kompreses, traumt vieta jatptina, atbalstot to uz pacluma. T tiks veicinta asiu attece no traumts vietas un iekaisums trk mazinsies. Svargi pavrot traumto vietu un prliecinties, vai nav apgrtintas kustbas: aizdomas par lzumu, kaulu nobdi, prrautm saitm. Sastiepuma gadjum traumt vieta viegli jnosien ar fiksjou prsju, piemram, elastgo saiti. Ar ts paldzbu tiek uzlabota stabilitte loctavs un samazinta asins plsma, mazinot zilumu un spes. Svargi prsju uzlikt t, lai tas nebtu ne par cieu, ne par vagu - traumtaj viet ar laiku veidosies tska, tpc, lai mazintu spiedienu, elastgo saiti ik pa laikam var palaist brvk un prsiet atkrtoti. Lokli, uz traumts vietas var ziest pretiekaisuma mazinous gelus tskas un ziluma mazinanai. Ja stipri sp, droi var lietot pretspju medikamentu, lai mazintu nepatkams sajtas. Ja pc piemrots terapijas nkamaj dien nav uzlabojumu vai situcija pasliktins, traumto vietu jatrda rstam, kur noteiks tlkos izmekljumus un rstanu.