Обнова Фест Чернівці

Пік пандемії не за горами

Чернівчани готуються до найвищої точки пандемії. Чернівецька область на сьогоднішній день налічує більше трьох тисяч захворілих на коронавірус.

Спеціально на випадок «вибуху» оснащуюсь спортивний комплекс «Олімпія»: на території зможуть розміститися вісімдесят вісім захворілих, та близько дванадцяти медичних працівників. Теплі ковдри, відповідні ліжка та інші необхідні речі вже знаходяться на території бази.

Цю територію зі спеціальним оснащенням підготували, та сподіваються що часи коли вона буде необхідна для використання так і не настануть. Привозити пацієнтів на територію спортивного комплексу будуть лише у випадку повного заповнення міських лікарень та госпіталів.

Карантин не врятує кліщів

Чернівці вирішили не гаяти часу даремно, і підготувати центральний парк культури імені Тараса Григоровича Шевченка до приходу відпочиваючих.

Заключна ідея у витравленні кліщів з території зелених насаджень. Цього разу до питання підійшли відповідально, і навіть влаштували тендер. Хоча й великих ставок самі на нього не роблять, кажуть що там йдеться мова не про таку велику суму щоб робити цьому велику рекламу. Ну а хто виграє тендер, той і буде проводити хімічну обробку території.

Планують завершити процес за три тижні, та невідомо коли розпочнуть, адже для правильного початку необхідна правильна температура повітря. І до речі мова йде не лише про парк, а й про сквери міста.

Під час обробки слід пам’ятати – не ходити по зеленим зонам, та траві бо певну кількість часу вони все ще будуть отруйними.

Неприємна знахідка

Поблизу одного з водоймищ майже за межами Чернівецького району, невідомі прогулюючись степовою ділянкою знайшли тіло людини, яке було обвугленим – згорівшим. Вірогідно що знайдена особа була жіночої статі. Про такі події повідомили правоохоронні органи Чернівців та області.

Інформація про неприємну знахідку була у руках поліції наприкінці дня тридцятого квітня, від одного з людей які проживають неподалеку від місця пригоди.

До епіцентру подій одразу було направлено медично-судову експертну групу що працює у Сторожинецькому відділі правоохоронців і слідчий криміналіст. Поліцейські встановили, що тіло згиблої людини – це жінка невідомого віку.

Тіло постраждалої особи відправили безпосередньо на експертизу, яка допоможе встановити особу загиблої. Поки що слідство по цій справі триває.

У той час як теренами всього світу блукає чума двадцять першого віку COVID-19, коли у світі гинуть десятки, сотні, тисячі людей, тримаймо себе стані контролю, і дарувати одне одному лише промінчики світла і добра. Будьте обачніші. Бережіть один одного.

Як 22-х річний хлопець за один день «Заробив» 11 тисяч гривень?

Часто так трапляється що пенсіонери для поліпшення свого фінансового стану йдуть на те щоб проживати за сумісництвом з молодими людьми, студентами яким вони виділяють частину свого житла, а інші за це платять гроші. Здавалося б усім вигідно та усім подобається така домовленість. Ця історія про те, як важливо документально погоджувати такі рішення.

Хлопець поцупив у 70-річної пенсіонерки 10800 гривень. Здавалося бабуся себе про всяк випадок застрахувала, і у свій невеличкий записничок на окрему сторінку внесла усі необхідні інформаційні дані про молодого чоловіка. Він же у свою чергу, перед залишенням місця злочину, захопив із собою той самий папірець «про себе».

Слідча група після проведення спеціальних заходів все ж таки знайшли крадія. Йому тепер майорить строк позбавлення волі до трьох років.

Шануйте закон та старість.

У ЧЕРНІВЦЯХ УВ’ЯЗНЕНІ ВЛАШТУВАЛИ БУНТ

У чернівецькому СІЗО ув’язнені влаштували бунт і забарикадувались у камерах, бо до них привезли хворого на коронавірус. Чоловік під вартою має чекати рішення суду. Він нині під наглядом медиків з невисокою температурою, й у стабільному стані тому не було підстави для госпіталізації. Однак це дуже розізлило засуджених, і вони почали наносити собі тілесні ушкодження (різати руки). За деякою інформацією, начальник СІЗО два дні намагався завадити цьому, але на нього ніби-то надавили з Мінюсту.

Засуджені запанікували через впевненість, що у слідчому ізоляторі неможливо створити нормальні санітарні умови та уникнути зараження COVID-19. Адже будівля дуже маленька і стара, була побудована ще на початку XIX століття.

У трьох камерах забарикадувались 7 осіб, до яких була застосована фізична сила. Деякі з працівників установи після цього попросились у відпустку, а деякі (близько 5-ти осіб) взагалі подали рапорти на звільнення.

Проте, працівники СІЗО запевняють, що хворого підозрюваного забезпечили ізольованою камерою і перебуває він в іншій частині корпусу.

У ЧЕРНІВЦЯХ ДОЗВОЛИЛИ РОБОТУ ПРОДУКТОВИХ РИНКІВ

Попри карантин, у Чернівцях дозволили роботу продуктових ринків. Проект рішення передбачає обмеження роботи ринків тільки з 20:00 до 06:00

Після масових протестів підприємців біля Чернівецької ОГА, члени виконавчого комітету міської ради дозволили працювати ринкам міста. За таке рішення проголосували всі члени комітету та мер міста Олексій Каспрук.

Обов’язкова умова – дотримання усіх санітарно-епідеміологічних норм, у тому числі наявність масок, окулярів та рукавиць. Ця вимога стосується і покупців

Окрім цього, члени виконавчого комітету вирішили звернутись до Кабміну з проханням дозволити роботу чернівецьким ринкам та визначити порядок торгівлі.

Нагадаємо, вчора (27 квітня) у Чепрнівцях та Полтаві підприємці вийшли на акції протесту з вимогою відновити роботу продуктових ринків та торгівельних місць. Тим часом, Львів, Дніпро та Івано-Франківськ просять пом’якшити карантин та дозволити роботу продуктових ринків.

Раніше прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що готується рішення, яке дозволить відкрити близько 280 ринків по всій Україні. Ця кількість може бути збільшена, якщо інші ринки зможуть забезпечити належне дотримання санітарних норм.

Запуск транспорта, открытие кафе и парков: как Киев планирует выходить из карантина

На Кіровоградщині шукали метал, а знайшли снаряди

На Кіровоградщині в Знам’янському районі шукачі металобрухту знайшли артилерійські снаряди.

Металошукачі рухались лісосмугою в районі села Суботці та почули як спрацювали їх пристрої та почали розкопувати свою знахідку. Виявилось, що вони знайшли 11 артилерійських снарядів які існували та діяли в період Другої світової війни. Це були артилерійські снаряди різного калібру та декілька мінометних мін. Щоб впевнитись, що така знахідка не загрожує навколишньому середовищу та тим хто її знайшов на місце були викликані піротехніки які зайнялись обстеженням прилеглої території. Після декілька-годинних пошуків піротехніки більше не виявили небезпечних предметів.

Не дивлячись на те, що після закінчення Другої Світової війни пройшло вже декілька десятків років все одно періодично металошукачі та просто перехожі люди знаходять в різних місцях бойові або не бойові елементи, частини війни.

На Кіровоградщині знову запрацював пологовий будинок

На Кіровоградщині в Новомиргородській лікарні свою роботу продовжило пологове відділення.

Відомо, що в цій лікарні цілодобово буде працювати пологове відділення яке буде оснащене ліжками для патології вагітних. Акушерки та молодші медичні сестри будуть знаходитись в цьому відділені цілодобово. Породіллі які не мають коронавірусної інфекції зможуть рожати в цьому відділені, а та жінки в яких тест покаже наявність вірусу будуть направлені до міського пологового будинку який має функції пренатального центру. Коли закінчиться карантин, то роботу пологових відділень будуть передивлятись та формувати в залежності від діючих наказів та інструкцій.

Сама лікарня працює вже 20 років, проте акушерське відділення останнім часом тимчасово не було в дії.

Комунікації міста лякають

На Тернопільщині, як і на території всієї нашої держави, є багато сполучних комунікацій, стан яких залишає мріяти про краще. Так у Бережанському районі є міст, який активно вимиває річкою.

Та все б нічого, та міст є важливою ланкою у сполучені з селом Роганич. Кожного дня через аварійний міст проїжджають сотні легкових та вантажних автомобілів. Так трапилося що з кожним проїздом транспорту цією ділянкою ситуація стає все більш небезпечною.

Добре, що все ж таки у місцевої влади вистачило свідомості, не проходити осторонь цієї ситуації. Вже прийнято рішення про ліквідацію неприємних обставин, і зовсім скоро розпочнеться проведення ремонтних робіт. Кажуть, що ремонт цієї дорожньої ділянки буде капітальним, на це і будемо сподіватись.

Sulík podáva podnet na spoločnosť Deloitte Audit - SME.sk

Spoločnosť kontrolovala účtovanie Bratislavy v rokoch 2016 - 2018.

Spolonos kontrolovala útovanie Bratislavy v rokoch 2016 - 2018.7. máj 2020 o 10:45 (aktualizované 7. máj 2020 o 12:02) TASR BRATISLAVA. Podpredseda vlády pre ekonomiku a minister hospodárstva Richard Sulík (SaS) podáva podnet na Úrad pre dohad nad výkonom auditu na audítorskú spolonos Deloitte Audit. Informoval o tom vo tvrtok na tlaovom brífingu pred rokovaním vlády spolu so starostkou bratislavskej mestskej asti Staré Mesto Zuzanou Aufrichtovou. Audítorská spolonos mala na starosti kontrolu útovania Bratislavy v rokoch 2016 - 2018 a tvrdila, e je vetko v poriadku. Najvyí kontrolný úrad vak v roku 2019 vykonal kontrolu výkonu auditu a zistil pochybenia. "Dospelo to a na takú úrove, e predseda NKÚ vyzýva na zváenie legislatívnej úpravy zákona o obecnom zriadení tak, aby v om bola uzákonená povinnos, aby útovná závierka bola predkladaná na hlasovanie zastupitestvu," uviedla Aufrichtová. Súvisiaci lánok Hlavnou témou u poda Sulíka nie je boj proti vírusu, ale oivenie ekonomiky ítajte  Sulík tvrdí, e na nekalé praktiky audítorskej spolonosti upozoruje u roky. "Teraz máme na stole prípad hlavného mesta Bratislavy, ke opä ilo o miliónové nezrovnalosti. A spolonos Deloitte Audit napísala: vetko je v poriadku," dodal minister s tým, e spolonos oznail za "iernu ovcu" medzi audítormi. "Dúfam, e komora audítorov vylúi zo svojich radov takúto firmu," dodal Sulík. Na margo podnetu, ktorý podáva, ete uviedol, e Úrad pre dohad nad výkonom auditu má právomoc odobra audítorskú licenciu. "Vyzývam tento úrad, aby sa mojím podnetom zaoberal a rozhodol spravodlivo a objektívne," uzavrel Sulík. "Zárove chcem poveda, e budeme skúma aj trestnoprávnu rovinu a ak budeme ma podozrenie zo spáchania trestného inu, tak podáme trestné oznámenie," dodal minister. Zárove upozornil, e poda Centrálneho registra zmlúv má audítorská spolonos aj naalej uzatvorenú miliónovú zmluvu s agrorezortom. "Na toto upozorním pána ministra Jána Miovského (OaNO) a priblíim mu mylienku, aby takúto zmluvu rozviazal," doplnil Sulík.

Obávaný Slovák a preplatený Rus. V zámorí spomínajú na katastrofálne obchody - PRAVDA.sk

Keď NY Islanders vymenil Zdena Cháru do Ottawy za Alexeja Jašina.

Obchodovanie s hrámi v NHL má svoje pravidlá a ak sú spokojné obe prípadne tri zainteresované strany, vetko by malo by v poriadku. Kadý chce by konkurencieschopný a v konenom dôsledku úspený. Predávajúci si zasa asto mädlí ruky, e sa zbavil hviezdneho hokejistu, ktorý bol vekou záaou pre platový strop. Výkonnos hviezdy klesala Sú vak aj situácie, ke obchod vypáli úplne opane tak, e jeden tím má cenné aktíva a druhý len výitky svedomia. A asto sa dopredu vôbec nedá predpoklada, ako to celé vypáli. To bol aj príklad trejdu z roku 2001, ke tím New York Islanders vymenil svojho vtedy 24-roného obrancu Zdena Cháru do Ottawy Senators za ruského útoníka Alexeja Jaina. Ostrovania navye Senátorom pribalili aj krídelníka Billa Muckalta a právo výberu v prvom kole draftu. Zámorský portál The Hockey Writers oznail tento obchod ako hotovú katastrofu pre New York Islanders. "Stalo sa to v júni 2001, ke New York Islanders uskutonil príerný obchod. Zbavili sa Zdena Cháru a za Alexeja Jaina obetovali aj Billa Muckalta a prvé kolo v drafte. Jain bol ikovný a vemi vyhadávaný hokejista. Dvojka draftu z roku 1992 si poas siedmich rokov v Ottawe pripísala 491 bodov v 504 zápasoch, o bolo blízko k priemeru bod na zápas. Po prestupe do Islanders odohral ete pä sezón, ale u nebol taký produktívny. Postupne ila jeho výkonnos dolu, hoci ete nazbieral 290 bodov v 346 zápasoch, a napokon Islanders odkúpili jeho zmluvu a potom mu ete osem rokov platili po 2,2 mil. USD. Na zaiatku v New Yorku toti Jain podpísal s klubom desaroný kontrakt za 87,5 mil. USD. A hoci mu neskôr zníili príjem o 24 % na základe novej dohody o kolektívnom vyjednávaní z roku 2005, tento ruský hokejista bol veobecne povaovaný za výrazne preplateného a prakticky nevymeniteného do iného klubu," napísal Newsday. A teraz druhá strana mince o alej kariére Zdena Cháru poda The Hockey Writers: "Stal sa jedným z najviac obávaných a vysoko uznávaných obrancov NHL. Priemerne odohral 25 minút na zápas a v drese Senators bol aj produktívny. V 299 zápasoch za Ottawu nazbieral 146 bodov. A koho získali Senátori za získané miesto v draftovom výbere? Neskorieho hviezdneho útoníka a kapitána tohto tímu Jasona Spezzu." Aj Roy i Selänne Zámorský expert Jeff Seide spomenul aj pozadie alích prestupov, ktoré oznail vo svojom lánku ako Najhorie obchody v histórii NHL. V tejto kategórii vynieva Montreal, ktorý na sklonku roka 1995 vymenil do Colorada brankára Patricka Roya (spolu s kapitánom Mikom Keanom) za Jocelyna Thibaulta, Martina Ruinského a Andreja Kovalenka. Roy v novom pôsobisku pridal alie dva Stanleyho poháre k predchádzajúcim dvom a bol ústrednou postavou Avalanche na ceste za nimi. Ako výrazne nevydarený sa dá z pohadu Winnipegu Jets oznai aj prestup Fína Teemu Selänneho do Anaheimu Mighty Ducks. Tento obchod zmenil ivot Selänneho aj celej organizácie Ducks. Bola to lúpe. Vychýrený strelec sa stal tvárou hokejového Anaheimu na mnoho rokov a je ou aj po skonení kariéry. Je to najväí Káer vetkých ias, napísal Seide.

Pokarantininis paramos planas patvirtintas: grįžusiems iš prastovų – daugiau pinigų, ieškantiems darbo – 200 eurų išmokos pusę metų - LRT

Šešis mėnesius po karantino verslui bus mokamos subsidijos, o darbo ieškantiems gyventojams – 200 eurų darbo paieškos išmokos. Tokiems ir kitiems Užimtumo įstatymo pakeitimams ketvirtadienį pritarė Seimas.

eis mnesius po karantino verslui bus mokamos subsidijos, o darbo iekantiems gyventojams 200 eur darbo paiekos imokos. Tokiems ir kitiems Uimtumo statymo pakeitimams ketvirtadien pritar Seimas. U projekt pasisak 125, susilaik 2, prietaravusij nebuvo. Seimo socialini reikal ir darbo komitetas treiadien apsvarst teikiam projekt, vertino ir atsivelg teiss departamento pataisas, patais ir papild pat projekt. Komitetas pritar projektui bendru sutarimu. Prie balsavim pasisakiusij prie projekt nebuvo. Prie statym pasisakyti usiregistravs liberalas Kstutis Glaveckas atkreip dmes, kad dl krizs pasiskolintus pinigus teks grinti, taiau taip pat tvirtino, kad pats pasilymas yra reikalingas. statymas labai reikalingas, bet bijau, kad jis ne pagrindinis veiksnys, kuris gali mus pastatyti keli, teig K. Glaveckas. Konservatorius Mykolas Majauskas taip pat teig, kad statymas reikalingas. Mes i esms skatiname darbdavius po karantino neatleisti darbuotoj ir ilaikyti darbo vietas. Man atrodo, kad tai yra labai svarbus dalykas, sak M. Majauskas. Jo vertinimu, darbo vietos kurs pridtin vert ir moks mokesius. Man atrodo, kad tai yra tikrai svarbus ir, sakyiau, net sisteminis sprendimas tokiomis slygomis, tvirtino parlamentaras. Valstiet Virginija Vingrien taip pat pasisak u pakeitimus ir atkreip dmes, kad ypa skatinamos turt bti tvarios, alij Europos kurs palaikanios bendrovs. Konservator Gintar Skaist taip pat palaik pakeitimus, taiau pridr pritarianti K. Glaveckui, kad tai nebus pagrindinis instrumentas ir, tvirtino G. Skaist, prie jo teks sugrti, kamant skyles. Majauskas: Konstitucija pareigoja perirti biudet Konservatorius Mykolas Majauskas diskusijos metu atkreip dmes, kad, tvirtinant imok mokjimo tvark ir skiriant naujas imokas, svarbu i naujo pervelgti valstybs biudet. Dl to M. Majauskas su kitais parlamentarais teigia kreipsis Seimo teiss departament. Kaip nurod M. Majauskas, departamentas patvirtino, kad, norint priimti tokius pakeitimus, btina i naujo priimti ir valstybs biudet. Panau, kad rinkimai aptemd iek tiek prot ir biudetas pasidar nebesvarbus. Valdantieji sakys tai k, jums gaila? Aiku, negaila. Bet kur sustosim? Gal ne milijard, o du milijardus ileiskime? Gal ne du, o tris ar keturis? Negaila. Bet kodl vaikus mokome skaiiuoti pinigus, kodl kai ateini parduotuv, pasiiri, kiek kienje turi pinig? kalbjo M. Majauskas. Jo vertinimu, priimant pakeitimus, kurie skirt ar didint imokas gyventojams, bt neatsakinga i naujo nevertinti biudeto. Konstitucija labai aikiai sako, 67 str. Seimas tvirtina valstybs biudet ir priiri, kaip jis yra vykdomas. Teiss departamentas juodu ant balto para negalime priimti imok, netvirtindami biudeto statymo, akcentavo M. Majauskas. Jis taip pat teig svarstantis atsiimti savo silymus, nes jie reikalaut dar didesni ilaid, bet nra inoma, kaip tai galt paveikti biudet. Negalime taip nerimtai elgtis su valstybs finansais. Labai rimtai kvieiu kolegas susimstyti, ragino M. Majauskas. Viliasi, kad darbo paiekos imoka iliks ir vliau Valstietis Tomas Tomilinas, kalbjs frakcijos vardu, tvirtino, kad siloma sistema yra maksimaliai lanksti. Diugu, kad galime svarstyti priemoni paketa, nes isipild ta sena svajon, kad socialinius dalykus svarstyme kartu su ekonominiais. Ilgai bandme atskirti tuos dalykus. (...) To atskirti negalime, mogaus gyvenimas yra integralus, sak T. Tomilinas. Jis taip pat atkreip dmes, kad darbdaviai turt justi paskat mokti didesnius atlyginimus. Taip pat bus skiriama didesn parama nedidelms monms. Tos priemons, priimtos kov ir baland, tiesiog tsiamos, jos yra stiprinamos ir ypa j socialinis aspektas. Taigi labai trumpai, pereinant per priemones, turime pasakyti, kad pagrindinis akcentas skiriamas darbo viet kat padengimui ir pagalba verslui. Daugiau kaip 200 tkst. moni gaus pus met trunkant po karantino darbo viet subsidijavim, nurod T. Tomilinas. Seimo narys teig ypa besidiaugiantis pasilym mokti 200 eur darbo paiekos imok. Jis vylsi, kad tokia priemon galt tapti nuolatine. Manau, kad mes praktikai nuo iandien galime pradti sutarti, kad i imoka bt pastovi priemon. inoma, tam reikia io karantino praktikos, papildom paskaiiavim, biudeto periros. (...) bet manau, kad i sistema pasiteisins, tvirtino T. Tomilinas. Ragino didesn param skirti alesnms monms Valstiet Virginija Vingrien taip pat teig, kad projektas suteikt daugyb galimybi ir ypa diaugsi aliojo kurso palaikymu ir tok kurs pritaikanioms bendrovms skiriama parama. Tai turt bti prioritetin kryptis, gaunanti didesn paang. Europos aliasis kursas yra naujoji Europos strategija, paangos strategija, kuri turjo btent ekonominio augimo galimybes, t. y. prioritet ir perspektyvas, sak V. Vingrien. ie paangs tikslai ir privalo turti didiausi paramos galimyb, k mes iandien ir taikome. Tai taiko ir kitos alys. (...) is ingsnis, kuris trauktas Uimtumo statym, kur priimsime, bt pirmasis. Turtume irti ir toliau, tvirtino V. Vingrien. Jos vertinimu, tai paskatint ir ekonomikos atsigavim po krizs slyg. Ragina supaprastinti slygas Konservator Gintar Skaist taip pat teigiamai pasisak u silomas pataisas, taiau atkreip dmes, kad dl kai kuri aspekt reikt diskutuoti. Pirmiausia ji akcentavo tai, kad statyme numatoma slyga, kiek laiko mogus iki karantino turjo vykdyti savarankik veikl, kad param gaut ir po karantino. Kiekvienas i ms savo gyvenim iki karantino organizavome paprastai, negalvodami, kad tuoj ateis kriz ir veikla bus nutraukta. Todl bet kuris mogus, praddamas individuali veikl iki karantino, kad ir mnes iki karantino, planavo t veikl tsti. (...) Man nesuprantama, kodl irima ne taip jautriai, sak G. Skaist Ji taip pat atkreip dmes, kad pasilymas imokas savarankikai dirbantiesiems mokti ir du mnesius po karantino jau anksiau buvo pateiktas Tvyns sjungos-Lietuvos krikioni demokrat partijos atstovi, taiau tada tiek Seime, tiek komitete pasilymas buvo atmestas. Dabar j registravo valdanij atstovai. Suprantu, kad situacija keiiasi, galbt jums dabar atrodo kitaip, bet galbt bent i politinio korektikumo buvo galima pasilyti pasirayti pasilym drauge, nes jo inciatyva tikrai yra ne js pusje, kalbjo G. Skaist Ji taip pat tvirtino, kad projekte palikti apribojimai, norint gauti subsidij verslui, kurie ne tik apsunkina statymo vykdym, bet ir netgi gali raginti nemokti mokesi. Kalbant apie subsidijas nukentjusiems verslams, ities kyla klausim, kodl paliekami tam tikri apribojimai, kurie apsunkina statymo gyvendinim. Klausimas, kodl subsidija riama prie vieno minimalaus atlyginimo. Natralu, kad verslai, kurie mokjo didesnius mokesius, didesnius atlyginimus, jie supras, kad to daryti neapsimoka, nes, kai ateis kriz, valstyb pads tik tiems, kurie moka minimal atlyginim, sak G. Skaist. Ji taip pat pasigedo argument, kodl subsidijos bus mokamos u pus darbuotoj, iskirtinio poirio tuos sektorius, kurie negali ir negals vykdyti veiklos dl Vyriausybs vest apribojim. Silo didesn dmes kreipti darbaniuosius Socialdemokratas Algirdas Sysas atkreip dmes, kad i paketo Uimtumo statymo pakeitimas yra pats svarbiausias. Tai yra galimyb isaugoti darbo vietas, mokti mokesius, mokti mokas. (...) Manau, kad ties iuo statymu reikia susikoncentruoti, nes taip daro kitos alys, norinios isaugoti dirbaniuosius ir kitas darbo vietas. Gerai, kad tas pasilymas atsirado. Blogai yra tai, kad mes tiesiog vaiuodami greitai taisome formuluotes, skaiius keiiame dukart per dien. Pats is statymas jau yra treias per paskutin mnes, kur tobuliname. Bet manau, kad taip ir reikjo daryti, kalbjo A. Sysas. Jis ragino kreipti didesn dmes darbingo amiaus moni grup, kuri, anot A. Syso, gali dar labiau papildyti skurstanij gretas. Ministerija pati tvirtina, kad skurdas labiausiai palies darbingo amiaus asmenis. (...) Visos tendencijos rodo, kad ne pensijas gaunantys, o btent dirbantys labiausiai praras pajamas ir jie padidins skurd patiriani moni rat. Tas populiarus milijardas milijonui, tikiuosi, kart suveiks ir suveiks teigiama linkme, sak A. Sysas. Jis atkreip dmes ir tai, kad dalis moni, pavyzdiui, 60 met asmenys, dar nra pensininkai, taiau jau patenka rizikos grup, todl itin svarbu juos isaugoti darbo rinkoje. Po pateikimo pasilymus Seimas sutiko palankiai LRT.lt primena, kad po pateikimo antradien Seimas projekt sutiko labai palankiai u tok pasilym pasisak beveik visi balsav Seimo nariai, prietaraujani nebuvo. I usiregistravusi 99 parlamentar, pasilym palaik 97, 2 susilaik. Pateikimo metu Seimo nariai turjo pastab projekto formuluotms ir atkreip dmes, kad nra nustatyti aiks kriterijai, kurios mons bus laikomos kurianiomis aukt pridtin vert ir galiniomis pretenduoti didesn subsidij. Nepaisant to, pasisakiusij prie statymo projekt po pateikimo nebuvo. Remiantis Vyriausybs pasilymu, Uimtumo statymo pataisos numatyt, kad subsidijos bt mokamos eis mnesius po karantino. Pirmus du mnesius po karantino ataukimo valstyb padengt prastovoje esanio darbuotojo darbo umokesio dal, nevirijani minimalios algos. Ji iuo metu siekia 607 eurus popieriuje arba 437 eurus rankas. Vlesnius du mnesius subsidija siekt 50 proc., o paskutinius du 30 proc. Jeigu mon bt traukta potencialaus augimo moni sra, ji galt pasinaudoti 9030 proc. subsidija darbuotoj algoms jos virutin riba pirmus keturis mnesius siekt iki 1214 eur popieriuje. Kitus du lubos krist iki 303,5 euro. Jei mon neskubs priimti darbuotoj ilgam laikui ir bus linkusi sudaryti terminuotas arba sezonines sutartis, subsidija sieks 9050 proc., bus mokama keturis mnesius ir negals viryti 303,5 euro (0,5 MMA). Subsidijos gals bti mokamos tik darbuotojams, kuriems buvo paskelbta prastova. Kitais atvejais jos skiriamos u 10 darbuotoj, kai i viso j yra iki 20, arba u pus darbuotoj, kai j yra daugiau nei 20. Planuojama, kad i priemon pasieks 210 tkst. darbuotoj, jai numatoma skirti 380 mln. eur. Pataisomis be kita ko numatomos paskatos monms, ikritusiems i darbo rinkos, persikvalifikuoti, steigti papildomas darbo vietas dirbantiems pagal individuali veikl. Dukart didinamos los profesiniam mokymuisi, keiiamas pameistrysts rmimas, numatant didesn darbo umokesio kompensacij. Pavyzdiui, darbinant darbuotoj pagal pameistrysts sutart, bus skirta 70 proc. (vietoje 40 proc. dabar) darbo umokesio kompensacija, bet ne daugiau nei 1,5 MMA (vietoje 1 MMA dabar ) arba 910,5 euro (iki mokesi). Tam bus skirta daugiau kaip 10 mln. eur. Taip pat numatoma skirti darbo paiekos imok negaunantiems nedarbo imokos ji siekt 200 eur arba 33 proc. MMA, o gaunantiems 42 eurus arba 7 proc. MMA. toki imok galt pretenduoti ir Uimtumo tarnyboje usiregistrav studentai. Toki imok numatoma mokti pus met ir prognozuojama, kad darbo netekusi moni gali bti apie 200 tkst. Paramai jiems bt skirta apie 265 mln. eur.